медіа
про стани людини

Терпіти не можна: як стрес впливає на кишківник і що про це каже психіатр

Заява стоматологині Анни Крилової-Тодурової про те, що ходити в туалет "по-великому" можна лише вдома, спричинила хвилю обурення в соцмережах. Зокрема, вона розповіла, що забороняє працівникам своєї клініки випорожнювати кишківник на роботі.

Заява стоматологині Анни Крилової-Тодурової про те, що ходити в туалет "по-великому" можна лише вдома, спричинила хвилю обурення в соцмережах. Зокрема, вона розповіла, що забороняє працівникам своєї клініки випорожнювати кишківник на роботі.

Після цього резонансного висловлювання власниці дитячої стоматології, у соцмережах почали обговорювати, наскільки безпечно стримувати позиви та як на роботу кишківника впливають страх, сором і тривога.

СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всередині Читати в Telegram

СТАН звернувся до психіатра Скрипника, щоб з'ясувати, як психоемоційний стан впливає на травлення, до чого може призвести регулярне стримування природних потреб і чи існує зв'язок із психічним здоров'ям.

Як страх і тривога впливають на кишківник

За словами психіатра, під час сильного стресу в організмі відбуваються фізіологічні зміни, які зачіпають і травну систему.

Коли ми лякаємося або сильно тривожимося, активується симпатична нервова система. Серце б’ється швидше, дихання частішає. Водночас змінюється і робота травної системи. Шлунок може спорожнюватися повільніше, а товста кишка - скорочуватися активніше. Тому перед іспитом, важливою розмовою чи після переляку може раптово захотітися в туалет або виникнути діарея. Стрес також може посилити чутливість кишківника, через що здуття чи спазми відчуваються сильніше.

Таким чином, раптові позиви до дефекації під час хвилювання мають фізіологічне пояснення. Робота кишківника тісно пов'язана з нервовою системою, тому емоційне напруження може впливати на його моторику та чутливість.

MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental health Читати в Telegram

Що відбувається, коли людина постійно терпить

Якщол ми будемо регулярно ігнорувати позиви до дефекації, це може сприяти виникненню закрепів і фізичного дискомфорту. Однак наслідки можуть стосуватися й психологічного самопочуття, особливо якщо людина починає постійно хвилюватися через можливу потребу скористатися туалетом.

"Якщо регулярно відкладати похід до туалету, це може сприяти закрепам і дискомфорту. Психологічне навантаження може виникати, коли через ці симптоми людина постійно хвилюється, чи буде поруч туалет, і починає уникати поїздок або зустрічей. Тому тут точніше говорити про те, як фізичний дискомфорт і тривога можуть підсилювати одне одного. Доказів прямого зв’язку між стримуванням позивів і розвитком психічного розладу недостатньо", - пояснює психіатр.

Отже, йдеться про взаємний вплив фізичних симптомів і психологічного стану. Дискомфорт може посилювати тривогу, а тривога, своєю чергою, впливати на роботу кишківника. Водночас психіатр наголошує, що наукових підстав стверджувати, ніби стримування позивів безпосередньо спричиняє психічні розлади, наразі недостатньо.

Природні потреби та психологічний комфорт

Потреба скористатися туалетом може виникнути будь-де: на роботі, у кав'ярні, театрі, лікарні чи під час подорожі. Особливо це актуально для людей, у яких травна система чутливо реагує на стрес. Постійне занепокоєння щодо доступності туалету може впливати на повсякденні рішення людини, обмежувати її активність і створювати додаткове емоційне напруження. Тому важливо враховувати фізіологічні потреби організму та не перетворювати їх на привід для сорому. Регулярне стримування позивів може мати наслідки для травлення, а пов'язаний із цим дискомфорт здатен посилювати тривожність.

Читайте також

Дивитись усе

Підпишіться
на розсилку
СТАН

Раз на тиждень — головні статті, нові дослідження та наші добірки.

    Підписуйся на новини!

    Отримуй корисне і цікаве!