Те, що ми вважаємо свідомим вибором, може бути ілюзією — дослідження

Ми звикли вважати, що складне мислення неможливе без усвідомлення процесу. Однак нове дослідження ставить це під сумнів: виявилося, що мозок може виконувати складні когнітивні завдання навіть тоді, коли людина не усвідомлює сам процес обробки інформації.

Дослідження, опубліковане в журналі Trends in Cognitive Sciences, показало: свідомість може бути не обов’язковою для багатьох форм складного мислення, зокрема для прийняття рішень, аналізу інформації та навчання.

Що з’ясували науковці

Міжнародна команда дослідників проаналізувала десятки сучасних робіт із нейронауки та когнітивної психології. Їх цікавило, наскільки свідоме усвідомлення справді необхідне для складних розумових процесів.

Виявилося, що мозок здатний:

• обробляти складну інформацію без свідомого контролю;
• приймати рішення ще до того, як людина усвідомить свій вибір;
• навчатися на основі несвідомих патернів;
• автоматично прогнозувати події та поведінку інших людей.

На думку авторів роботи, значна частина когнітивних процесів відбувається «за лаштунками» свідомості, і саме це дозволяє мозку працювати швидше та ефективніше.

Чому це важливо

Традиційно свідомість вважалася центральним елементом мислення та інтелекту, але нові дані свідчать: її роль може бути меншою, ніж припускали раніше.

Дослідники пояснюють: якби людина усвідомлювала абсолютно всі процеси, мозок працював би значно повільніше та витрачав би більше енергії. Саме тому багато складних операцій автоматизуються.

Фактично свідомість може виконувати радше роль «інтерфейсу», який отримує вже частково оброблену інформацію.

Мозок вирішує раніше, ніж ми це розуміємо

Подібні висновки вже неодноразово з’являлися у нейронауці. Раніше дослідження показували, що активність мозку, пов’язана з вибором, може виникати за кілька секунд до того, як людина усвідомлено прийме рішення.

Нове дослідження доповнює цю картину та показує: навіть складні когнітивні процеси можуть значною мірою відбуватися поза межами усвідомлення.

Що це змінює

Науковці вважають, що такі дані можуть вплинути одразу на кілька сфер: розвиток штучного інтелекту, дослідження свідомості, психотерапію та роботу з поведінковими патернами та розуміння того, як людина ухвалює рішення.

Фактично йдеться про переосмислення самої природи свідомості: можливо, вона є не «центром управління», а лише верхнім рівнем значно складнішої системи роботи мозку.

Читати також: Дослідження: відсутність бюстгальтера впливає на ставлення до жінок