“Я більше не живу в циклі дієт”. Історія жінки, яка наважилася на Оземпік і не шкодує

“Я більше не живу в циклі дієт”. Історія жінки, яка наважилася на Оземпік і не шкодує

  • Ера Оземпіку

Марія Сартанія
Марія Сартанія
  • 19

  • 21.11.2025

Оземпік – препарат, навколо якого багато уваги, очікувань і водночас упереджень. Його призначають при діабеті 2 типу, але дедалі частіше він використовується як засіб для зниження ваги. Як це працює насправді? Які відчуття, зміни, побічні ефекти?

Наша героїня – киянка, яка понад пів року приймала Оземпік і погодилася поділитися своїм досвідом. Вона просила не називати її імені, але відверто розповіла про все: від першого уколу до змін у тілі, ставленні до себе та переживань після завершення курсу. Це інтерв’ю реальна історія про вибір, відповідальність і уважність до себе.

Пам’ятаєш момент, коли вперше подумала: «Може, варто спробувати Оземпік»? Що ти тоді відчула?

Чесно кажучи, я навіть не зможу назвати точну мить. Інформація про Оземпік була навколо мене постійно у TikTok, Instagram, американських медіа. Я бачила згадки про нього у зірковому контексті: хто зізнавався відкрито, хто через плітки. Навіть Опра Уінфрі! Це одразу викликало інтерес.

Я живу з проблемою зайвої ваги фактично все життя. Вона завжди десь поруч, як фонова програма. Здається, не було періоду, коли б я не худла або не думала, що маю схуднути. Цей постійний цикл «скинути», «менше їсти», «щось із собою зробити» втомлює. Тож коли вперше дізналась про Оземпік, мені це здалося чимось на кшталт рятівного виходу з цієї нескінченної гонитви.

Але водночас це здавалося далеким, я не знала, чи є він взагалі в Україні, скільки це коштує. Мені здавалося, що це щось дуже дороге, складне, ризиковане. І саме тому я довго не розглядала цей варіант серйозно.

Все змінилось, коли одна з моїх близьких подруг почала приймати Оземпік. Я довіряю їй і її досвід став для мене вирішальним. Саме її приклад зробив ідею реальністю. Завдяки їй я наважилась подумати: «А може, й мені варто?». Важливо було бачити, як це працює не на картинках з інтернету, а в житті реальної людини, яку я знаю.

Можливо, якби не вона, я б так і не зважилася. Але на той момент Оземпік став для мене не просто препаратом, а символом можливості вирватися з цієї нескінченної спіралі постійного схуднення, набору, знову схуднення… Це був шанс зупинитися і нарешті видихнути.

Ти з кимось ділилася цим рішенням? Як реагували близькі?

На момент ухвалення рішення я майже нікому про це не розповідала. Єдина людина, яка знала – це подруга, яка першою поділилася зі мною власним досвідом прийому Оземпіку. Вона ж дала мені контакт лікаря-ендокринолога. І хоча я не намагалася нічого приховати, просто не відчувала потреби говорити про це всім навколо. Я не вважала свій вибір чимось ганебним, що треба приховувати. Але й бажання ділитися цим з усіма не було.

Коли я вже почала курс, розповіла кільком найближчим подругам. Вони поставилися з розумінням. Ніхто не критикував, навпаки, підтримали. Одна з них особливо мене зворушила. Ми зустрілись із колишніми колегами, і вона уважно стежила, як я їм, бо знала, що в мене на початку майже повністю зникав апетит. Коли ми залишились наодинці, вона сказала: «Я бачила, що ти поїла. Ти молодець. Я тобою дуже пишаюся». Це були дуже важливі для мене слова. Не засудження, не сумніви – а тиха, тепла підтримка там, де її справді треба.

Тепер їжа не контролює мене. Я більше не думаю в категоріях “можна” чи “не можна.

Натомість мої батьки досі не знають. Я просто не бачу сенсу їх у це посвячувати. Те саме з партнером. Він, мабуть, бачив шприц у холодильнику, але жодного разу не запитав. І я неймовірно вдячна йому за це – за повагу до мого простору, мого вибору і тиші навколо нього.

Окремо хочу сказати про лікаря. Звернення до ендокринолога було не формальністю, я не приймаю ліки без консультацій. Це рецептурний препарат, і важливо пройти обстеження перед початком курсу. Саме завдяки цим аналізам я дізналася, що в мене значно підвищений рівень пролактину. Безсимптомно, без натяків, я б і не здогадалася. І саме ця знахідка, вже після перевірки гормонального фону, стала для мене несподіваним, але важливим побічним “бонусом” усього процесу.

Підвищений пролактин може ускладнювати схуднення, але більш критично – впливати на фертильність, стати причиною викиднів. Якби не цей етап, я б далі жила з цією загрозою, не знаючи про неї. Тепер я під наглядом, контролюю цей показник, і це точно позитив, який вийшов за межі теми схуднення чи конкретного препарату.

Що тебе, зрештою, підштовхнуло почати?

Остаточним поштовхом стали результати моєї подруги. Вона вже тоді приймала Оземпік і я бачила, як вона змінюється. Хоча вона й до того була худенькою, з мініатюрною статурою, її прогрес був очевидним. Мене навіть трохи дивувало: навіщо людині, яка й так виглядає струнко, ще й худнути?

Але вона охоче ділилася своїми враженнями, розповідала, як почувається, і це викликало в мені довіру. Саме її досвід дозволив мені подумати: «А чому б і ні? Я теж можу спробувати». Я не відчувала тиску. Рішення було свідомим: якщо не підійде, просто зупинюсь.

До того ж я дізналась, що вартість препарату значно нижча, ніж уявляла раніше. А це теж важливий фактор, коли мова йде про тривале лікування чи курс.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Оземпікове обличчя: як змінюється шкіра після стрімкого схуднення і як її відновити — ексклюзивні поради косметолога

У якийсь момент я зрозуміла: я вже перепробувала чимало. Деякі методи працювали частково, деякі – зовсім ні. Оземпік став ще одним кроком у цьому довгому процесі пошуку рішення. Але саме приклад подруги, її щирість і готовність ділитися досвідом стали тією останньою краплею, яка дала мені впевненість почати.

Як організм реагував? Чи були побічні ефекти на старті? Як ти почувалася в перші дні фізично й емоційно?

Я розуміла, що основна дія Оземпіку – це сповільнення травлення. Їжа засвоюється повільніше, апетит зменшується, і відчуття голоду фактично зникає. Але я одразу для себе вирішила: навіть якщо не хочеться їсти, я маю це робити. Бо організму потрібні поживні речовини для нормального функціонування для гормонального балансу, здоров’я шкіри, волосся, стабільного циклу.

У мене з’явилася впевненість. Я собі подобаюся. Я себе полюбила більше, ніж раніше.

Другий момент, який я враховувала – так званий “Оземпік-фейс”. Це коли внаслідок швидкого схуднення шкіра на обличчі не встигає адаптуватися, і обличчя виглядає втомлено, запало. І з віком, коли в організмі менше колагену, цей ефект проявляється ще сильніше. Єдиний спосіб його усунути – хірургічна підтяжка, а в 33 роки мені точно не хотілося думати про пластичні втручання. Тому я дуже обережно стежила за тим, щоб не “зганяти” вагу надто швидко, і в перші дні буквально змушувала себе їсти.

З часом я зрозуміла, які продукти мій організм сприймає краще. Наприклад, тісто (булки, хліб, випічка) мені було важко перетравлювати. Але це не стало проблемою, бо я й так не фанат цих продуктів. Відмовитись було легко.

Найбільш вираженим побічним ефектом була нудота. Вона трималась близько місяця – найсильніше одразу після ін’єкцій. Але з кожним тижнем ставало легше. Тепер, після понад пів року прийому препарату, нудота повністю зникла, і організм адаптувався.

Емоційно я почувалася доволі добре. Мені було цікаво за собою спостерігати: як реагує тіло, що змінюється, як я себе почуваю. Наприклад, я прокидалася вранці без відчуття голоду, хоча раніше завжди хотіла снідати одразу після пробудження. Це було щось нове, але не лякало. Навпаки, я відчувала спокій і зацікавленість у процесі.

Чи були моменти, коли хотілося все кинути? Ні. Я не мала важких побічних ефектів, не відчувала сильного дискомфорту, тож і бажання припинити лікування не виникало.

Як змінився твій рівень енергії загалом? Як зі сном, циклом, настроєм? Які зміни помічала?

Якщо коротко кардинальних змін не було. Я й до початку курсу вела доволі активний спосіб життя: двічі на тиждень займалась спортом, щодня проходила 10 тисяч кроків і продовжую це робити. Сили на тренування вистачало, на роботу – теж. У цьому плані препарат не вплинув ані негативно, ані позитивно.

Загалом, я дуже свідомо ставилась до харчування. Навіть коли не хотілося їсти – змушувала себе це робити, аби підтримувати енергетичний рівень і не допустити виснаження. Особливо важливо було зберегти сили для фізичної активності й ментального фокусу.

Менструальний цикл залишився регулярним, як і до початку прийому препарату. Але я розумію, що якби харчування стало занадто обмеженим, наприклад, майже повна відмова від жирів або дуже низька калорійність – це могло б вплинути. І тут важливо підкреслити: це не побічна дія самого Оземпіку, а радше наслідок змін у харчовій поведінці. Якщо не контролювати свій раціон і не докладати зусиль, наслідки можуть бути небажаними.

Простими словами Оземпік не скасовує базових законів фізіології. Якщо не дбати про себе, він не «врятує». Але якщо підходити усвідомлено, зберігати баланс, загальне самопочуття не погіршиться, а в чомусь навіть стабілізується.

Чи відчула полегшення в тілі? Як змінилось самопочуття під час фізичного навантаження: суглоби, дихання, витривалість?

Чесно кажучи – глобальних змін не відчула. Але є один момент, який став помітним саме на тренуваннях. Я займаюсь TRX – це тренування з власною вагою. І як тільки моя вага зменшилась, мені стало значно легше виконувати вправи. Відповідно, я можу давати собі більше навантаження, робити складніші комбінації – і від цього процес стає динамічнішим.

Тут, насправді, утворився такий собі цикл: менше ваги, легше тренуватись, тренуюсь ефективніше, вага знижується далі. Але загалом, дихання, суглоби, якась кардинальна зміна самопочуття в тілі – ні, цього я не відчула.

Коли ти вперше помітила, що щось реально змінюється? Апетит, вага, настрій?

Найперше – нудота. Вона з’явилась буквально одразу після першої ін’єкції. Але я думаю, це був радше психологічний ефект, ніж реальна фізіологічна реакція. Я знала, що це частий побічний ефект Оземпіку, і, ймовірно, просто очікувала його, тому й відчула. Бо навряд чи за 30 секунд після уколу організм уже встигає якось відреагувати на речовину.

Що стосується ваги, я не орієнтуюсь лише на цифру на вагах. Для мене важливі також заміри об’ємів тіла. Я з самого початку фіксувала і вагу, і заміри раз на тиждень. У мене є спеціальний щоденник, який надали разом із препаратом і я веду його регулярно, щоб бачити динаміку і правильно коригувати дозування.

Я почала з мінімальної дози і поступово її трохи підвищила, але й зараз вона лишається невеликою, бо організм добре реагує. Перші реальні зміни я побачила вже через тиждень після початку прийому. За цей тиждень я втратила близько одного кілограма – це не шокуючі темпи, але цілком здоровий темп схуднення.

В цілому, з початку листопада я втратила близько 12 кілограмів. І це поступово, без стресу для організму. Саме тому мені вдалося уникнути того, чого я найбільше боялась “Оземпік-фейсу” і провисання шкіри. В мене не було різких стрибків у вазі, і, відповідно, тіло мало час адаптуватися до змін.

Що в цьому досвіді було найлегшим, а що – найважчим?

Найважчим, безумовно, було змушувати себе їсти на початку курсу. Апетиту практично не було і треба було свідомо нагадувати собі, що організму потрібна їжа, аби не отримати стрес чи гормональні збої. Це не так просто, як здається, особливо коли ти фізично не відчуваєш голоду. Але я розуміла: тіло має отримувати поживні речовини і для здоров’я, і для того, щоб не втратити сили.

А найлегшим для мене виявився щотижневий ритуал зважування. Це була приємна звичка: фіксувати зміни, бачити результат. Хоча, зізнаюсь, одного разу, приблизно через місяць, я зважилась і не побачила жодного мінуса. Навіть 200–300 грамів. Це трохи розчарувало. Але потім я нагадала собі, що є багато змінних: подорожі, відрядження, менструація, усе це може вплинути на показник. Важливо не зациклюватись. У великій картині тиждень без результату – це не провал, а частина процесу.

Чи змінилось твоє ставлення до себе, до тіла, до своєї жіночності під час прийому препарату?

Так. Я однозначно почала почуватися впевненіше. Мені почало подобатися моє відображення в дзеркалі – не тому, що я стала «ідеальною», а тому, що в мені з’явилась любов до себе, якої раніше не вистачало. Це не лише про цифру на вагах, а про внутрішній стан, я перестала себе постійно «лагодити».

До того, як я почала прийом, у мене постійно була думка, що я повинна схуднути, що їжа – це щось, що треба контролювати, чого варто боятись. Зараз цього немає. Я відчуваю, що їжа більше не має наді мною влади. Я не думаю в категоріях «можна» чи «не можна». Я знаю, що я вирішую – коли і що мені їсти. Цей контроль тепер усвідомлений, а не емоційно-нав’язаний. Це дуже звільняє.

Було щось, що виявилось зовсім не таким, як ти уявляла?

Так, кілька моментів. Наприклад, я думала, що ін’єкції треба буде робити частіше. А виявилось, лише раз на тиждень. І що це буде боляче, а насправді це звичайний інсуліновий шприц, практично не відчувається.

Ще одне несподіване, наскільки легко все фізично, але як багато викликів у голові. Страх повернення ваги нікуди не зник. І я розумію: це не про препарат, це моя внутрішня історія, роки боротьби з тілом, харчовими обмеженнями, очікуваннями. Я вже майже завершила курс, залишилась остання ін’єкція. І зараз моє головне завдання – спостерігати, як реагує тіло, як змінюється апетит, як я почуваюсь без підтримки препарату.

Я знаю, що якщо повернусь до незбалансованого харчування – вага, звісно, може повернутися. Але це не провина Оземпіку. Це вже про стиль життя. Препарат просто допомагає стабілізувати процес і дати тілу шанс. А далі відповідальність уже на мені.

Що змінилося у твоєму харчуванні? І якби ти могла повернутись у часі, що порадила собі кілька місяців тому?

Я би точно сказала собі: «Менше хвилюйся про те, що саме ти їси – більше зважай на те, як ти себе почуваєш». Якщо тобі добре, то значить, ти робиш усе правильно.

У моєму випадку головна зміна – це не заборони чи жорсткі дієти, а зменшення порцій. І що цікаво, навіть, коли я робила паузи між ін’єкціями, апетит не повертався до «дооземпікових» масштабів. Бували тижні, коли я взагалі не робила ін’єкцій, наприклад, через відрядження. Препарат вимагає зберігання в холодильнику, а логістично це було складно, тож я просто пропускала тиждень-два.

Один із таких моментів трапився під час поїздки до Грузії країни, де відмовитися від хачапурі просто неможливо. Я не обмежувала себе взагалі. Їла все, що хотілося. І знаєте що? Коли повернулась і стала на ваги – побачила ту саму цифру, з якою поїхала. Без мінусів, але й без плюсів.

Я не амбасадор Оземпіку. Але якщо ти морально й фізично готова — спробувати не страшно. І не соромно.

Тож головне, що змінилось – це моє відчуття ситості. Я наїдаюсь меншою кількістю їжі, ніж раніше. Думаю, за понад пів року мій шлунок фізично адаптувався. Навіть коли я не приймаю препарат, я автоматично їм менше – просто тому, що організм вже не потребує «зайвого». І це відчуття стало моїм новим стандартом.

Що б ти хотіла, щоб інші жінки знали про цей досвід?

Найперше – це не соромно. Користуватись препаратом – це не слабкість, не обман і не крайній захід. Це допоміжний інструмент. Це просто ще один спосіб подбати про себе, якщо ти давно і виснажливо шукаєш рішення.

Мій досвід – це історія жінки, в якої більшу частину життя думки обертались навколо харчування: що з’їсти, чого не можна, як не набрати, як схуднути. І коли всі ці обмеження роками формують твою самооцінку, коли цифра на вагах щоранку вирішує, чи ти любиш себе сьогодні, то нічого страшного нема в тому, щоб звернутися по допомогу. Це не “магічна таблетка”, не небезпечний експеримент. Це сертифікований препарат, який діє фізіологічно, а не магічно.

Я, звісно, не хочу бути амбасадоркою Оземпіку й не кажу, що він потрібен усім. Це не універсальний ключ до щастя. Але якщо є такі думки, і якщо немає медичних протипоказань, обов’язково варто поговорити з лікарем. І якщо все в порядку, якщо тіло готове, якщо ти готова, не варто боятися спробувати.

Це не зобов’язання на все життя. Якщо не підійде, то завжди можна зупинитись. Просто з усвідомленням: ти маєш право на вибір. І твоє тіло – твоя справа. Як і твоє право не засуджувати себе, і не засуджувати інших жінок, які теж зробили свій вибір.

Останні статті спецпроєктів

Ми використовуємо файли cookie щоб зробити ваше користування веб-сайтом зручнішим. Продовжуючи користуватися цим сайтом, ви погоджуєтесь із використанням файлів cookies. Дізнайтеся більше про використання cookie на сторінці
  • Аналітика

  • Уподобання

  • Маркетинг