ШІ вже рятує життя, але черги ростуть: як британські онкологи змінюють лікування раку
-
1
-
15
-
25.11.2025
Перший у Великій Британії клінічний професор зі штучного інтелекту в променевій онкології каже, що технологія покращує лікування, але списки очікування все одно зростають.
У вмілих руках онколога доктора Раджа Джени штучний інтелект рятує не лише час, а й життя. Торік спеціаліста, який працює в лікарні Адденбрук у Східній Англії, призначили першим у Великій Британії клінічним професором ШІ у променевій онкології в Кембриджському університеті.
У першому з серії профілів, що досліджують, як штучний інтелект змінює конкретні професії, він розповів Financial Times, що тепер ділить свій тиждень між прийомом пацієнтів і дослідженням технологій, які можуть покращити якість їхнього лікування.
У 2018 році Джена спільно з Microsoft розробив інструмент під назвою Osairis, який значно прискорив процес планування лікування для тих, чиї пухлини піддаються опроміненню.
Загалом, приблизно 40% пацієнтів, які одужують від раку, проходять певну форму променевої терапії. Але прокласти правильний маршрут для променевого пучка, щоб уникнути пошкодження здорових органів і тканин, вимагає надзвичайно точної калібровки.
Раніше цей процес доводилося виконувати вручну, і він міг займати до двох годин; через навантаження лікарі часто змушені були завершувати роботу вдома, у свій вільний час.
Завдяки Osairis розрахунки займають лише кілька хвилин і означають, що «пацієнти з раком простати або раком голови та шиї можуть завершити лікування променевою терапією і, сподіваємося, вилікуватися вдвічі швидше, ніж раніше», — каже Джена. Програму було натреновано на тисячах випадків, пролікованих у лікарні, що дає Джені та його колегам упевненість у її надійності. Тепер вони діляться своєю експертизою у всьому світі.
Так, NHS може автоматизувати деякі з цих процесів, але не йдеться про повну заміну ролей.
Зміни, які можуть пришвидшити лікування, дуже потрібні. Останні попередні дані NHS England показують, що у червні цього року лише 36 відсотків пацієнтів розпочали лікування променевою терапією протягом 62 днів — це поганий результат порівняно з національною ціллю у 85 відсотків, каже доктор Ніккі Торп, віцепрезидент з клінічної онкології в Королівському коледжі радіологів.
У міру того як галузь ШІ розвивається, вплив на кадровий склад системи охорони здоров’я стає більш зрозумілим. Прітеш Містрі, науковий співробітник з цифрових технологій у King’s Fund, лондонському аналітичному центрі, каже, що є ознаки того, що найбільший ефект поки що був у сфері медичної візуалізації, де досягнення у ШІ теоретично можуть зменшити кількість необхідного персоналу або дозволити менш кваліфікованим працівникам виконувати деякі функції.
Високорівнева програма ШІ може частково або повністю автоматизувати завдання. Вона може зробити завдання легшими, і тоді їх можна передати іншому члену робочої сили, — каже він.
Наприклад, наразі скринінг грудей вимагає участі двох радіологів, які аналізують зображення та перевіряють роботу один одного.
Є потенціал замінити одну з цих людей штучним інтелектом, і тоді у вас буде ІІ-“читач” та живий лікар-читач. Це, сподіваюсь, дозволить зберегти низький рівень помилок, але водночас підвищити ефективність у вашій системі, — додає він.
Однак Містрі підкреслює, що роль радіологів виходить за межі таких конкретних технічних завдань.
Вони спілкуються з іншими фахівцями. Вони допомагають забезпечити, щоб пацієнти почувалися комфортно та були в безпеці. Тож так, NHS може автоматизувати частину цього, але це не означає, що замінюються цілі професії.
Джена каже, що з його точки зору ШІ не зменшив загальну потребу в персоналі, а радше звільнив час для таких людей, як він, щоб приймати більше пацієнтів у клініці. Це дозволило йому краще справлятися з безкінечно зростаючим попитом на лікування у перевантаженій NHS Англії. Кількість пацієнтів, які потребують променевої терапії, зростає приблизно на 3 відсотки щороку, частково через старіння населення Великої Британії.
У Королівському коледжі Торп зазначає, що затримки з початком променевої терапії дещо погіршилися порівняно з минулим роком, що свідчить: заходи з покращення чи то за допомогою ШІ, чи інших засобів поки що не мали відчутного ефекту.
Вона каже, що коли впроваджується ефективно, програмне забезпечення для авто-контурингу на базі ШІ, таке як Osairis, може заощадити час онкологів на плануванні лікування променевою терапією і означати коротші очікування для пацієнтів.
Але це «не чарівна паличка для скорочення черг», наголошує вона. На тлі 15-відсоткового дефіциту кадрів і зростання попиту на онкологічну допомогу «немає майбутнього, в якому нам не потрібно буде також готувати більше клінічних онкологів», навіть попри те, що інвестиції продовжуються у такі сфери, як ІТ-системи, сумісні з ШІ, та навчання персоналу.
Джена та його колеги зараз розробляють інструменти, щоб прискорити планування лікування й для інших типів раку. Проте він застерігає, що регулярний контроль є необхідним для забезпечення якості, і лікарня реалізує цей процес через «платформу розгортання ШІ», яка може відслідковувати кілька програм, що працюють від читання знімків до спрощення системи запису пацієнтів.
Він визнає, що потреба у постійному контролі якості може відлякати деякі менші лікарні, які можуть подумати:
Ми щойно витратили зусилля на пошук інструмента ШІ, який, на нашу думку, є корисним, і заплатили за нього, а тепер ви кажете, що ми маємо виконувати ще й усю цю додаткову роботу». Щоб зменшити навантаження, Джена працював із колегами в королівському коледжі над створенням настанов для керівників лікарень щодо того, як моніторити ефективність ШІ.
Ще одним недоліком, який він відзначає, є те, що «потрібно багато часу, щоб зібрати дані для створення нових моделей ШІ», хоча, за його словами, це трохи швидше, якщо програма використовує лише дані візуалізації, а не поєднує різні набори даних.
Але попри ці підводні камені, для лікарняних спеціалістів, таких як Джена, ШІ нікуди не зникне, оскільки системи охорони здоров’я застосовують увесь доступний арсенал, щоб встигати за попитом.
Він особливо цінує досягнення, які можуть стимулювати партнерство між клініцистами та розробниками у пошуках практичних рішень для складних проблем охорони здоров’я.
Cancer Research UK фінансує його та кількох колег для створення платформи під назвою Apollo, яку планують завершити пізніше восени. Вона спростить для клініцистів можливість переглядати найсучасніші ідеї штучного інтелекту, щоб визначити, чи відповідають заявлені переваги реальності.
Зайнятим лікарям у лікарнях часто складно знайти час для обговорення потенційного інструмента ШІ, зазначає він. На відміну від Osairis, який щодня використовується для лікування пацієнтів і ретельно контролюється з точки зору безпеки, «Apollo — це платформа, де дослідники кажуть:
Я щойно створив абсолютно нову модель ШІ, і думаю, що вона може бути корисною для цієї хвороби”, наприклад, але вони не працюють у лікарні. Вони не знають жодного лікаря».
Завантаження своїх ідей на платформу дозволяє їм «отримати ранній зворотний зв’язок від лікаря з лікарні: “це цікаво, але справжньої користі не буде”, або “щоб це було корисно, потрібно, щоб воно робило ось це”, або “так, це блискуче, продовжуйте”».
Розробка об’єднає дві частини ролі Джени:
Дослідники, з якими я зустрічаюся і працюю, матимуть місце, де зможуть безпечно залишати свої ідеї щодо ШІ, а мої колеги-консультанти… оцінювати їх у безпечний спосіб у зручний для них час. Тобто їм не потрібно фізично зустрічатися в лікарні, що часто складно.
З огляду на швидкість і масштаб розробок у цій сфері, він каже, що один момент є очевидним: «ШІ вже вийшов за межі фази хайпу… У лікарнях він залишиться назавжди»