ШІ мав скоротити робочий день, але люди працюють на 90 хвилин довше – дослідження

Штучний інтелект обіцяє звільнити людей від рутинних завдань і залишити більше часу для відпочинку. Однак нове дослідження показало протилежну тенденцію: працівники, які активно користуються ШІ, проводять за роботою до півтори години більше щодня. Крім того, вони частіше перемикаються між завданнями та мають менше часу для безперервної концентрації. Це ставить під питання поширене уявлення про те, що автоматизація обов'язково зменшує робоче навантаження.

Як повідомляє ActivTrak Productivity Lab, дослідники проаналізували цифрову активність 9140 працівників із 467 компаній за період із квітня до вересня 2026 року. На відміну від опитувань, у яких люди самостійно оцінюють свою продуктивність, дослідження ґрунтувалося на фактичних даних про використання робочих програм і цифрових інструментів.

Як використання ШІ пов'язане з тривалістю робочого дня

Аналіз показав, що робочий день людей, які використовують штучний інтелект, охоплював у середньому від 8,4 до 9,1 години залежно від інтенсивності використання технології. Серед працівників, які не користувалися генеративним ШІ, цей показник становив 7,6 години.

Таким чином, різниця сягала приблизно 90 хвилин щодня. При цьому дослідники оцінювали проміжок між першою та останньою робочою активністю, а не виключно час безперервної роботи.

Особливо помітними відмінності були серед активних користувачів ШІ — працівників, які взаємодіяли з такими інструментами понад 45 хвилин протягом щонайменше п'яти сеансів на день. Вони витрачали приблизно на 18 хвилин більше часу на робочі завдання поза встановленим графіком, ніж люди, які не використовували ШІ.

Водночас активні користувачі штучного інтелекту проводили менше часу на формальних зустрічах: близько 3% робочого дня проти 5% серед тих, хто не застосовував ці технології.

ШІ може прискорювати завдання, але ускладнювати концентрацію

Дослідники також виявили відмінності в тому, як працівники розподіляють увагу протягом дня. Люди, які інтенсивно використовували ШІ, частіше переходили між застосунками, а періоди їхньої безперервної зосередженої роботи були коротшими.

Зокрема, середня тривалість одного періоду концентрації становила 37,8 хвилини для активних користувачів ШІ та 48,2 хвилини для тих, хто використовував його зрідка. Різниця сягала 22%.

Важливим виявився і спосіб інтеграції технології в робочі процеси. Працівники, які користувалися ШІ безпосередньо у своїх основних програмах, перемикалися між застосунками в середньому 0,6 раза на годину. Натомість під час використання окремих ШІ-інструментів у браузері цей показник міг сягати 4,2 перемикання на годину.

На думку дослідників, це свідчить, що сам факт використання штучного інтелекту ще не означає ефективнішої організації роботи. Якщо для виконання завдання потрібно постійно переходити між різними програмами, частина потенційної економії часу може втрачатися.

Чи справді штучний інтелект змушує людей працювати більше

Автори аналізу наголошують на необхідності оцінювати не лише поширеність ШІ, а й реальні результати його використання. Технологія може допомагати швидше виконувати окремі завдання, але це не обов'язково призводить до скорочення робочого дня.

Водночас результати не доводять причинно-наслідкового зв'язку. Можливо, працівники, які спочатку мали більше завдань і довший робочий день, частіше звертаються до ШІ. Інше пояснення полягає в тому, що прискорення роботи дозволяє братися за додаткові завдання, поступово збільшуючи загальне навантаження.

Схожу тенденцію раніше описали дослідники Каліфорнійського університету в Берклі. Протягом восьми місяців вони спостерігали за роботою технологічної компанії з приблизно 200 співробітниками та виявили, що використання ШІ супроводжувалося прискоренням темпу роботи, розширенням кола завдань і збільшенням робочого часу.

Дослідники застерігають, що короткострокове зростання продуктивності може мати приховану ціну. Коли працівники звикають виконувати більше завдань за допомогою ШІ, додаткове навантаження поступово може перетворюватися на нову норму. У довгостроковій перспективі це створює ризики для концентрації, відновлення та психологічного добробуту.

Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, скільки часу дозволяє заощадити штучний інтелект, а й у тому, як саме цей час використовують працівники та роботодавці.