Що станеться з мозком, якщо частіше їсти гриби

Гриби містять сполуки, які можуть підтримувати роботу мозку та захищати клітини від окисного стресу. Спостережні дослідження пов’язують їх регулярне споживання з кращими когнітивними показниками, однак називати гриби засобом профілактики деменції поки зарано.

Розповідаємо, чим вони можуть бути корисними та що насправді підтверджують наукові дані.

Можуть захищати клітини мозку

Гриби є одним із найкращих харчових джерел ерготіонеїну — природної амінокислоти з антиоксидантними та протизапальними властивостями.

Організм людини не синтезує цю речовину самостійно, але має спеціальну систему для її транспортування і накопичення. Дослідники припускають, що ерготіонеїн допомагає захищати клітини від ушкоджень, пов’язаних з окисним стресом і запальними процесами.

Ці механізми беруть участь у старінні мозку та розвитку нейродегенеративних захворювань. Проте більшість даних про захисну дію ерготіонеїну отримано в лабораторних, спостережних або невеликих клінічних дослідженнях. Тому поки не можна стверджувати, що сама речовина запобігає деменції.

Пов’язані з кращими когнітивними показниками

У дослідженні за участю жителів Сінгапуру віком від 60 років споживання більш ніж двох порцій грибів на тиждень було пов’язане з нижчою ймовірністю легких когнітивних порушень.

Інший аналіз охопив дані американців віком від 60 років. Люди, які їли гриби, у середньому краще виконували деякі когнітивні завдання, ніж ті, хто їх не споживав.

Однак ці результати не доводять, що покращення спричинили саме гриби. Люди, які регулярно додають їх до раціону, можуть загалом краще харчуватися, більше рухатися або мати інші корисні звички.

Підтримують нервову систему

Гриби можуть містити вітаміни групи B, зокрема рибофлавін, ніацин і пантотенову кислоту. Вони беруть участь в енергетичному обміні та нормальній роботі нервової системи.

Деякі гриби, вирощені під дією ультрафіолетового світла, також є джерелом вітаміну D. Але його кількість суттєво відрізняється залежно від виду грибів і способу вирощування, тому варто перевіряти інформацію на пакованні.

Водночас гриби не потрібно розглядати як окремий «суперфуд». Їхній потенційний ефект залежить від усього харчового раціону, а не від одного продукту.

Можуть опосередковано впливати на мозок через кишківник

У грибах містяться харчові волокна та полісахариди, які можуть підтримувати різноманіття кишкової мікробіоти. Кишківник і мозок взаємодіють через нервову, імунну та гормональну системи, тому стан мікробіоти потенційно може впливати на настрій і когнітивні функції.

Проте дослідження цього зв’язку тривають. Наразі немає підстав стверджувати, що звичайна порція грибів безпосередньо покращить пам’ять або емоційний стан.

Які гриби обрати

До раціону можна додавати звичайні їстівні гриби:

• печериці;
• гливи;
• шиїтаке;
• лисички;
• білі гриби.

Вміст ерготіонеїну залежить від виду. Вищі його концентрації часто виявляють у гливах, шиїтаке та деяких лісових грибах. Однак для підтримання здорового раціону не обов’язково шукати рідкісні або дорогі сорти.

Гриби можна запікати, тушкувати, додавати до супів, омлетів, каш і страв із бобовими. Найкраще використовувати їх як частину різноманітного харчування, багатого на овочі, зелень, цільнозернові продукти, бобові, горіхи та корисні жири.

Чого гриби не можуть

Гриби не лікують деменцію, не відновлюють утрачену пам’ять і не гарантують захисту від вікових змін мозку.

Найпереконливіші дані наразі показують лише зв’язок між їх споживанням і когнітивним здоров’ям. Для встановлення причинного ефекту потрібні масштабні рандомізовані дослідження.

Тож додати гриби до раціону справді варто — це поживний і доступний продукт. Але їх слід розглядати як один із компонентів здорового харчування, а не як чарівний засіб для мозку.