Почему время проходит быстрее и стало ли меньше секунд в сутки: ученые исследовали

Дитинство багатьом здавалося нескінченним, а доросле життя пролітає, мов кадри фільму. Чому ми з віком так відчуваємо час - це те питання, яке досліджували філософи, психологи і нейробіологи. І ось вже є відповіді.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Communications Biology, показало: мозок із віком змінює спосіб обробки подій. Він ніби “згладжує” потік життя. І здається, що час летить дуже швидко. Але його можна “уповільнити”, якщо насичувати життя новими враженнями та емоціями.

Як мозок сприймає плин часу

Нейробіологи з Кембриджського центру дослідження старіння мозку провели експеримент за участі 577 людей віком від 18 до 88 років.

Учасники переглядали восьмихвилинний епізод класичного серіалу «Альфред Гічкок представляє» — «Бах! Ти мертвий», а в цей час вчені фіксували активність мозку за допомогою функціональної МРТ.

Серіал обрали не випадково. Його сцени викликають синхронні реакції мозку у людей різного віку й культури, що робить такий матеріал ідеальним для вивчення, як мозок “розбиває” події в часі.

Вчені під час дослідження використали алгоритм, який аналізує, як часто мозок переходить від одного стану активності до іншого.

Результати виявилися показовими:

• у старших людей мозок змінював свої стани повільніше, тобто “фіксував” менше подій;
• у молодих ці зміни відбувалися частіше, тому за однаковий проміжок часу мозок сприймав більше “епізодів”.

Інакше кажучи, мозок молодої людини ділить час на дрібніші відрізки, тоді як у старшому віці події сприймаються узагальнено. Саме тому дитині день здається довгим і насиченим, а дорослому — коротким і одноманітним.

Менше подій — швидше минає день. Коли мозок фіксує менше змін, нам здається, що час летить.

Ще філософ Аристотель помічав: чим більше подій ми проживаємо за певний проміжок часу, тим довшим він здається.

Науковці пов’язують це із процесом нейронної дедиференціації — з віком окремі ділянки мозку стають менш спеціалізованими. Наприклад, зона, що відповідає за розпізнавання облич, у старших людей активується менш вибірково. Через це події сприймаються розмитіше, а межі між ними стираються.

“Ми живемо одразу у двох часових вимірах -зовнішньому, лінійному, де є години, дні, роки. Та внутрішньому, логарифмічному,  який сприймає час відносно прожитих років. Для 5-ти річної дитини рік — це 20% її життя, а для 50-ти річної людини - лише 2%. Тож із віком роки природно здаються коротшими”, - пояснює польська дослідниця, лінгвістка Йоанна Шадура з Університету Марії Кюрі-Склодовської.

Як “уповільнити” час

Співавторка дослідження Лінда Геерлігс (Університет Радбауд, Нідерланди) зазначає: “новизна” подій може розтягувати відчуття часу.

Коли ми подорожуємо, навчаємось, починаємо нове хобі або спілкуємось із людьми, що надихають, мозок фіксує більше “кадрів” — більше спогадів. Такі дні здаються довшими, насиченішими й змістовнішими.

Тож, щоб уповільнити час, можна зробити прості речі: 

1. створити нові спогади - змінювати маршрути прогулянок, знайомитися з новими людьми, пробувати нові страви;
2. проводьте більше днів без гаджетів, у природі чи тиші;
3. щоденне фіксуйте моменти з життя (щоденник, фото, подяка)
4. додавайте емоційність у будні - яскраві почуття збільшують кількість “подій”, які мозок запам’ятовує.

Чому навіть діти сьогодні відчувають, що час летить

Цікаво: психологи останні кілька років відзначають: швидкоплинність часу відчувають не лише дорослі, а й підлітки та діти.

Причини цього явища - не лише у нейробіології, а й у цифровому темпі життя:

• постійна зміна візуальних стимулів (відео, соцмережі, короткі формати);
• надлишок інформації без паузи на “осмислення”;
• відсутність моментів тиші чи нудьги, коли мозок створює нові зв’язки.

Дослідження Університету Мічигану (2023) показало: діти, які проводять понад 4 години на день у цифрових мережах, гірше запам’ятовують події й мають “злиті” часові межі між ними. Через це суб’єктивно їм здається, що дні пролітають миттєво.

Чи справді у добі стало менше секунд

У 2020-х у мережі ширився міф, що “Земля почала обертатися швидше”, і день скоротився.

Насправді, фізично в добі досі 86 400 секунд, але астрономічні спостереження фіксують мікроскопічні коливання — на тисячні частки секунди.

Іноді Земля обертається трішки швидше або повільніше через зміни у розподілі маси льодовиків, океанів і ядра планети. Але це не відчутно для людини. Навіть найшвидший день у новітній історії, яки був 19 липня 2020 року, виявився коротший лише на 1,46 мілісекунди.

Отже, час не прискорився фізично, ми лише сприймаємо його інакше.