Как женский гормон влияет на риск ПТСР и закрепление травматических воспоминаний
Дослідження показало, що естроген підсилює закріплення травматичних спогадів через вплив на нейропластичність мозку. Це може пояснити, чому жінки більш вразливі до ПТСР.
Підвищений рівень естрогену в мозку може посилювати закріплення травматичних спогадів - це результат дослідження вчених. Інколи наші травматичні спогади спрацьовують, як тигери. Це все погіршує якість нашого ментального здоров’я. Але є і хороша новина для тих, кто страждає від травмуючих спогадів та ПТСР.
Що за дослідження
У дослідженнях на мишах науковці виявили, що естроген впливає на ДНК клітин і підвищує здатність мозку формувати нові нейронні зв’язки. Саме це, ймовірно, сприяє сильнішому запам’ятовуванню стресових подій. Оскільки естроген є ключовим жіночим гормоном, його дія може частково пояснювати, чому жінки частіше стикаються з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
Чому травматичні події зберігаються в пам’яті
Раніше вчені вже встановили, що стресові події запам’ятовуються інтенсивніше, ніж нейтральні. Порушення епізодичної пам’яті може призводити до узагальнення травматичного досвіду: людина відчуває небезпеку навіть у безпечних умовах. Саме цей механізм вважають одним із ключових у розвитку генералізованого тривожного розладу та ПТСР.
Треба розуміти, що після травми розлад виникає не в усіх. Статистика свідчить, що жінки загалом більш вразливі до ПТСР, ніж чоловіки. Особливо високий ризик пов’язаний із подіями, що поєднують кілька типів стресу — наприклад, фізичний і психологічний, як під час терактів, масових стрілянин, війн чи природних катастроф.
Щоб з’ясувати, які саме процеси в мозку впливають на закріплення таких спогадів, канадсько-американська команда під керівництвом учених Університету Каліфорнії в Ірвайні провела експерименти на мишах.
Експеримент вчених
Мишей штучно вводили у стресовий стан: їх поміщали в тісний простір із яскравим освітленням і гучними звуками, а також додавали запахи й сигнали від інших тварин, які переживали стрес. Після цього оцінювали просторову пам’ять у трьох групах: самців, самиць перед тічкою та самиць під час тічки.
Ці групи відрізнялися рівнем естрадіолу — однієї з форм естрогену — в гіпокампі, ділянці мозку, що відповідає за пам’ять.
З’ясувалося, що самці та самиці перед тічкою були більш чутливими до погіршення пам’яті після стресу. У них фіксували підвищений рівень естрадіолу в гіпокампі. Натомість під час тічки концентрація гормону знижувалася, і самиці демонстрували більшу стійкість до стресового впливу.
Додатково дослідники встановили, що різні типи рецепторів естрогену діють по-різному. Альфа-рецептори у самців спричиняли менш виражені зміни ДНК і нейропластичності, ніж бета-рецептори в гіпокампі самиць.
Як це допомагає зрозуміти ПТСР
Дані про роль естрогену в закріпленні травматичних спогадів можуть допомогти краще визначати групи ризику щодо ПТСР.
Крім того, підвищення нейропластичності під впливом гормону може відкрити нові підходи до терапії. Зокрема, це створює потенційну можливість замінювати травматичні спогади нейтральними під час психотерапії. Теоретично ефективність таких сесій може залежати від фаз менструального циклу — наприклад, періодів із підвищеним рівнем естрогену, зокрема перед овуляцією та під час лютеїнової фази.
Раніше дослідження показували, що електрична стимуляція блукаючого нерва сприяла підвищенню нейропластичності й допомогла пацієнтам із хронічним ПТСР.
Терапія стовідсотковим киснем також стимулювала ріст нейронів і зменшувала симптоми ПТСР у ветеранів.
Таким чином, здатність мозку перебудовувати свої зв’язки може бути одним із ключових чинників як у формуванні травматичних спогадів, так і в їх подоланні.