3 книги, изменившие жизнь волонтерки — невероятная история девушки, потерявшей зрение и сохранившей духовную силу

Якщо не вірите, що книги здатні змінювати життя, то ось реальна історія дівчини, для якої книги були частиною роботи. Та деякі з них призвели до змін у житті.

Кинути звичку, з якою жила 20 років

З 17 років Віолетта Співаківська палила. Це було модно, стильно. Такий собі вайб випускного класу - тоді курили всі. Та ця звичка залишилася на довгих майже 20 років і стала на кшталт ритуалу, необхідності, ба, хтось може сказати, що навіть залежності.

Але одного разу вона почала читати книгу. Ну як читати — дівчина майже не бачить і не може читати, бо колись у ті ж самі 17 років вони жартували з коханим, вона заради сміху викликала його на дуель. Він підтримав жарт — направив на неї пневматичний пістолет, у якому не повинно було бути кулі, і натиснув на спуск. Куля там була, і вона потрапила в лоба.

Купа операцій. Зір врятували, наскільки могли. Настільки, що читати, як зазвичай звикла, дівчина більше не змогла. Читати книжки допомагали комп’ютерні адаптовані програми для незрячих користувачів. Прочитала вона багато, поки здобула професію журналіста.

Тож, після 20 років паління вона почала читати книгу Аллена Карра «Легкий спосіб кинути курити». І відбулася магія — людина, яка палила з 17 років, у свої 30+ років кидає.

«Секрет у тому, що автор не вмовляє кинути палити, тому що це не корисно. А просто розповідає, що палити — це не твій власний вибір, а маркетингова маніпуляція, на якій заробляють світові компанії. Після його аргументів відчуваєш себе трішки ошуканим», — зізнається Віолетта.

Пошук сенсу життя і себе в ньому

Друга книга, яка змінила життя і уявлення про світ, — Біблія. До віри та цієї головної книги життя вона прийшла поступово і зовсім не через свою травму, як хтось може подумати. У Віолетти завжди було насичене і світське життя, красиві історії кохання та неймовірні подорожі. Так що ця жінка ніколи не викликала жалості, а тільки повагу та захоплення.

Але в якийсь момент постало питання пошуку сенсу життя і себе в цьому житті. З цим вона прийшла до храму і почала наново читати Біблію.

«Незважаючи на те, що в мене філологічна освіта і я навіть складала залік з Біблії, але у студентстві читала її і сенсу не бачила. Біблію можна опанувати тільки разом із вчителем. Для мене ним став настоятель храму. Це книга, яка перекладається як книга життя, а Євангеліє, яке є частиною Нового Завіту, — як блага звістка. І блага звістка в тому, що в цьому світі ми не одні. І в нас є надія, що із закінченням нашого життя у фізичному тілі життя продовжується — це і є відповідь на питання про сенс життя та чому ти тут живеш», — ділиться своїми думками волонтерка.

Несподівані відкриття у фентезі

Коли почалася повномасштабна війна, Віолетта відразу пішла у волонтери. І допомагала всім — не тільки військовим, переселенцям, а й чотирилапим. Одного разу їй принесли дводенне кошеня, яке знайшли на дорозі. Вигодувала, і зараз цей рудий величезний кіт живе з нею.

І якраз у той самий час з’явилася в її житті третя книга, яка змінила уявлення про світ, — «Хроніки Нарнії». Цю книгу порекомендував дівчині настоятель. Це найбільш християнська книга після Біблії, вважає Віолетта.

Здавалося б, дитяче фентезі — коли четверо дітей знаходять у шафі вхід у чарівну країну з чаклунами, магією та купою пригод. А тут купа християнських мотивів. Починаючи від лева Аслана, який у першій книзі створює світ — коли ще немає ні часу, ні простору, він стоїть і створює зірки, сонце, навіть темряву. І цей лев — пряма алегорія Ісуса Христа.

Та коли він з’являється уві сні наймолодшій героїні та радить дітям йти направо, а не наліво, діти все одно йдуть наліво, бо не повірили наймолодшій, що якийсь чарівний лев сказав іти направо. І потрапляють у халепу. Після цього вони починають довіряти словам, які каже уві сні Аслан. Так це до того, що дуже мало людей готові повірити Богові і в Бога, пояснює Віолетта. 

«Хроніки Нарнії — геніальна книга. Вона про довіру Богові, який завжди з нами, треба це просто вміти бачити та йти за ним, як ця маленька дівчинка. Адже Нарнія — цей казковий світ з пригодами, які є алегорією нашого життя з перепонами. Це історія про дружбу, про вічні цінності, про труднощі та їх подолання, про твою внутрішню казкову країну та про Бога, який поруч, якого треба чути і якому треба довіряти», — пояснює Віолетта Співаківська.

І додає, що автор Клайв Льюїс народився і виховувався у віруючій родині. Тільки у 12 років відійшов від віри — був у нього такий підлітковий бунтарський вчинок. Але потім повернувся, зокрема завдяки Толкіну, автору одного з найвідоміших фентезі-романів — «Володар перснів». Якщо вірити легенді, то вони з ним побилися об заклад, хто напише найкращу книгу в жанрі фентезі.