Міс Україна-2023 Софія Шамія: як медицина, арт-терапія й благодійність лікують дитячі душі

«Краса — це не лише про зовнішність. Це про серце, здатне любити».

Міс Україна-2023 Софія Шамія легко могла б залишитися у світі подіумів і фотокамер. Але її шлях веде зовсім іншим маршрутом — туди, де мистецтво лікує душу, а любов до дітей стає справжньою місією. Вона навчається в медичному університеті, створює власні арт-терапевтичні методики, проводить суботні заняття для вихованців центру «Місто щасливих дітей» і продає свої картини, щоб допомагати іншим.

У цій розмові Софія ділиться тим, як поєднує медицину, творчість і благодійність, чому краса для неї це стан душі, і що насправді означає вилікувати людину через мистецтво, любов і присутність.

Як, на твою думку, пов’язані лікування тіла і лікування через творчість?

Для мене лікування тіла і лікування через творчість завжди йдуть поруч. Тіло дає силу і енергію, а мистецтво допомагає розкривати внутрішній світ, заспокоює і дозволяє висловити те, що словами сказати складно. Арт-терапія для дітей — це не просто спосіб розслабитися. Вона допомагає їм пізнати себе, висловити емоції і знайти внутрішній баланс.

Пам’ятаєш, коли вперше відчула, що хочеш допомагати дітям саме через мистецтво?

Я вперше по-справжньому відчула, що хочу працювати з дітьми через мистецтво під час моєї першої арт-терапії у Львові, у навчальному центрі для дітей з особливими освітніми потребами. Тоді я зрозуміла, що маю особливу тягу до дітей, багато терпіння і щиру любов до них. Найважливіше для дітей у арт-терапії — відчуття внутрішньої безпеки. Коли вони почуваються захищеними, можуть відкриватися, показувати свій внутрішній світ і через мистецтво виразити емоції, які словами передати складно. Кожна їхня робота — це маленька перемога, і саме тоді я зрозуміла, що хочу бути поруч із ними, підтримувати їх і допомагати знаходити себе через творчість.

Твоя сім’я інтернаціональна. Як це вплинуло на твоє світосприйняття?

Це навчило мене бачити світ багатогранно. Я вмію розглядати будь-яку ситуацію з різних перспектив, відчувати емоції та мотивації людей навколо. Це дуже допомагає у роботі з дітьми: я відчуваю їхні потреби, поважаю індивідуальність і знаходжу підхід до кожного, незалежно від характеру чи особливостей.

Як змінилося твоє ставлення до слова «краса» після перемоги у конкурсі Міс Україна?

Для мене краса завжди була про серце, емоції і доброту. Ще з дитинства я відчувала, що справжня краса — це те, як ти відчуваєш інших, як вмієш любити і чути, і навіть просто бути поруч.

Fluid art, мандали, ниткографія — звучить, як магія. Як діти реагують на ці форми мистецтва і що ти бачиш у їхніх роботах?

Діти в захваті! Вони сміливо експериментують, не бояться зробити «помилку», бо для них процес важливіший за результат. У їхніх роботах я бачу свободу, щирість і те відчуття, що вони можуть бути самими собою. Кожна картина — це маленький всесвіт емоцій, який вони створили самі.

Ти створюєш власні методики для дітей. Можеш поділитися, як виглядає типовезаняття з арт-терапії від Софії Шамії?

Заняття ми починаємо з теплої розмови та обіймів, щоб діти почувалися в безпеці. Потім я підбираю техніку під їхній вік і потреби — fluid art, мандали, ниткографія. Під час роботи я завжди поруч, допомагаю кожній дитині окремо, підлаштовуюся під її темп і настрій, щоб вона могла знайти свій власний шлях у творчості. Наприкінці ми разом дивимося на роботи, обговорюємо, що відчували, і насолоджуємося маленькими перемогами, які приносить процес.

Ти малюєш у стилі поп-сюрреалізм. Яке повідомлення ти вкладаєш у свої картини, особливо ті, що були на благодійному аукціоні?

У своїх картинах я часто поєдную реальність і фантазію, щоб передати те, що важко висловити словами — біль, втрату, емоції, які ми переживаємо. На благодійному аукціоні я виставила дві роботи з абсолютно різним сенсом. Через них я хотіла показати, що війна забирає у дітей не лише домівки, а й частину їхнього внутрішнього світу. А ще — як ми по-різному переживаємо біль і наскільки важливо давати дітям відчуття підтримки, навіть коли навколо все змінюється.

Твоя перша картина продана за $2218 у Японію. Пам’ятаєш, які емоції були в цей момент?

І про гордість, і про віру!

Гордість за те, що моя робота знайшла свій дім так далеко, і віра, що українське мистецтво здатне говорити з усім світом. Я відчула, що навіть у складні часи наші ідеї і емоції можуть знаходити відгук у серцях інших людей.

«Місто щасливих дітей» — це вже частина твого життя. Що тобі дають ці суботні зустрічі з дітьми і чого вони навчили тебе?

Ці суботи з дітьми для мене — щось особливе. Кожного разу я відчуваю, що ми стаємо ближчими, що між нами з’являється справжній зв’язок. Діти вчать мене бути собою, відчувати тут і зараз і не боятися показувати, що відчуваю. Кожна зустріч — маленька магія, яка заряджає мене енергією і натхненням для нових проєктів і картин.

Ти мрієш усиновити дитину. Як ти уявляєш свій майбутній дім та родину?

Я мрію про затишний дім за містом, серед природи. Для мене родина — це любов, підтримка і щирі емоції щодня. Хочу, щоб у моєму домі дитина відчувала себе в безпеці, могла розкривати себе і знала: її люблять просто за те, ким вона є.