Чи справді високий інтелект пов’язаний із тривожністю: відповідь психіатрині вас здивує

Іноді можна почути думку, що тривожність — це "плата за високий інтелект". Мовляв, чим розумніша людина, тим більше вона аналізує, передбачає ризики й хвилюється через можливі наслідки.

Чи справді це так?

У новому випуску «Зеленого подкасту» психіатриня Оксана Ведь пояснила, чи існує прямий зв'язок між інтелектом і тривожністю та чому ця тема набагато складніша, ніж здається.

Чи означає високий інтелект, що людина буде більш тривожною?

За словами психіатрині, прямого зв'язку між рівнем інтелекту та розвитком тривожного розладу немає.

Високий інтелект сам по собі не є причиною тривожності й не означає, що людина обов'язково зіткнеться з тривожним розладом.

На розвиток тривожних розладів впливає багато чинників: генетична схильність, особливості роботи нервової системи, життєвий досвід, хронічний стрес, пережиті травматичні події та інші фактори.

Чому тоді здається, що розумні люди тривожаться більше?

Оксана Ведь пояснює, що люди з високими когнітивними здібностями часто більше аналізують інформацію, намагаються передбачити різні варіанти розвитку подій і ретельно обдумують можливі наслідки своїх рішень.

Саме через це може виникати враження, що вони тривожаться частіше.

Втім, схильність до глибокого аналізу не означає автоматично наявність тривожного розладу. Це різні речі.

Коли аналіз перестає бути корисним?

Обдумування різних сценаріїв саме по собі не є проблемою. Навпаки, воно допомагає ухвалювати зважені рішення та краще підготуватися до складних ситуацій.

Але якщо людина не може зупинити потік тривожних думок, постійно прокручує найгірші варіанти розвитку подій і це починає заважати роботі, відпочинку чи повсякденному життю, варто звернути увагу на свій стан.

Саме тоді тривога перестає виконувати захисну функцію й починає виснажувати.

Чому не варто ставити собі діагноз через "надмірне мислення"?

Схильність багато аналізувати, любити планування або звертати увагу на деталі не означає, що людина має психічний розлад.

Психіатриня наголошує, що діагноз ніколи не ставлять за однією рисою характеру чи окремим симптомом. Лікар оцінює загальну картину: як довго триває стан, наскільки він впливає на життя людини та чи супроводжується іншими симптомами.

Саме тому не варто ототожнювати високий інтелект із тривожним розладом.

Високий інтелект не є причиною тривожного розладу. Хоча люди, які звикли багато аналізувати, можуть частіше помічати ризики й довше обдумувати різні сценарії, це не означає, що вони обов'язково матимуть проблеми з психічним здоров'ям.

Важливо звертати увагу не на рівень інтелекту, а на те, чи починає тривога обмежувати повсякденне життя, заважати працювати, відпочивати й отримувати задоволення від звичних справ.

Більше про те, чи пов'язані високий інтелект і тривожність, дивіться у новому випуску «Зеленого подкасту» з психіатринею Оксаною Ведь.

https://www.youtube.com/watch?v=NWmjCfdD3aU&t=45s

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Близька людина не хоче йти до психіатра: що робити рідним