Чому ШІ не може замінити справжнього психотерапевта: головні ризики

Штучний інтелект уже активно використовується у багатьох сферах: від банківських сервісів до медичної діагностики. Окремі платформи навіть пропонують користувачам звертатися до чат-ботів як до віртуальних «психотерапевтів» − вони відповідають на запити, аналізують текст, дають поради й, здається, намагаються підтримати людину.

Це виглядає привабливо: безкоштовно, швидко, а головне − без необхідності ділитися особистими переживаннями з реальною людиною. У світі, де психотерапія часто недоступна через фінансові або соціальні бар'єри, така альтернатива здається зручною.

Однак між розмовою з алгоритмом і роботою з кваліфікованим фахівцем існує принципова різниця. І хоча ШІ може допомогти в деяких ситуаціях, очікувати від нього повноцінної терапевтичної підтримки − це ризиковано.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Штучний інтелект звинувачують у самогубствах: хто винен насправді

Історія Софії Роттенберг

Уявна безпека розмов з алгоритмом може створити ілюзію підтримки, яка насправді не здатна замінити реальну допомогу. У деяких випадках це не просто недоцільно, а й небезпечно. Один із таких випадків, що привернув увагу фахівців і медіа у всьому світі, стався у США.

29-річна Софі Роттенберг з США у 2025 році наклала на себе руки. Після її смерті з’ясувалося, що вона активно спілкувалася з чат-ботом ChatGPT (ШІ-терапевтом, якого називала Гаррі) й отримувала поради та підтримку щодо своїх суїцидальних думок. Софі довгий час приховувала свій справжній стан від родини та терапевта, розкриваючи найпотаємніше лише ШІ-боту. За допомогою ChatGPT вона навіть відредагувала свою передсмертну записку для рідних. Попри те, що бот давав співчутливі відповіді й наполягав звернутися за професійною допомогою, це не врятувало дівчину − її родина дізналась про всі деталі лише після її смерті, коли перевірили архів чат-бота.

Подробиці історії

• Софі була життєрадісною дівчиною, не мала тривалих психологічних проблем, але протягом короткої і незрозумілої хвороби почала страждати від перепадів настрою та гормональних порушень.

• Восени 2024 року Софі організувала собі «мікропенсію»: звільнилася з роботи та здійснила подорож до Африки, підкоривши Кіліманджаро — її фото з усмішкою в окулярах стали символом радості в останні місяці її життя.

• В листуванні з ботом вона поділилася, що має суїцидальні думки й хоче вилікуватися. ChatGPT–Гаррі радив звернутися до спеціалістів і постійно запевняв, що її життя цінне.

• Попри звернення до психолога, Софі не повідомляла про свої наміри нікому, крім чат-бота. Перед самогубством вона попросила ChatGPT допомогти відредагувати свою записку батькам.

Ця історія викликала в США резонанс щодо безпечності й етичності роботи ШІ у чутливих психологічних питаннях, але публічних ознак того, що чат-бот прямо закликав до самогубства, немає – навпаки, він намагався підтримувати й відмовляти від фатального кроку.

Чому штучний інтелект не замінить психотерапевта: головні ризики

1. ШІ не відчуває емпатії

Штучний інтелект може створити ілюзію емпатії, підбираючи слова, що звучать уважно та підбадьорливо. Проте це лише імітація − результат обробки великої кількості текстів, а не справжнє співпереживання.

Психотерапевт натомість здатен не лише слухати, а й емоційно реагувати на клієнта, вловлювати тонкі сигнали − міміку, жести, інтонації − і відповідати на них з розумінням. Саме цей живий контакт і створює відчуття безпеки, що є критично важливим для ефективної терапії.

2. ШІ не враховує контекст та індивідуальність

Алгоритми працюють з тим, що отримують у текстовому вигляді. Вони не здатні самостійно встановлювати зв’язки між подіями у вашому житті, розрізняти емоційні нюанси чи зчитувати приховані сигнали деструктивної поведінки.

Психотерапевт же враховує не лише те, що ви говорите, а й як ви це робите, які реакції демонструєте, що змінюється у вашому стані з часом. Він працює не лише з симптомами, а й із причинами — і завжди оцінює ризики, перш ніж дати пораду чи запропонувати напрямок роботи.

3. ШІ не несе відповідальності

Людина, яка має ліцензію на психотерапевтичну практику, проходить навчання, працює під супервізією, дотримується етичних норм і несе юридичну відповідальність за свою діяльність. У разі помилки або шкоди клієнту — є механізми відповідальності та захисту.

Штучний інтелект не має таких зобов’язань. У разі неправильної або небезпечної відповіді він не зможе понести відповідальність. Ані етичну, ані правову. Саме тому його поради завжди повинні розглядатись критично, особливо коли йдеться про психологічне здоров’я.

4. ШІ не замінює процес терапії

Алгоритм здатен відповісти на окреме запитання, надати базову інформацію або навіть порадити техніку релаксації. Але справжня психотерапія − це не разова розмова, а тривалий процес, який має чітку структуру, цілі й динаміку.

Психотерапевт вибудовує індивідуальний підхід, адаптується до змін у стані клієнта, слідкує за прогресом і гнучко реагує на потреби. Це системна робота, яку ШІ сьогодні просто не здатен забезпечити.

Для чого потрібен штучний інтелект

Штучний інтелект не варто повністю виключати з теми ментального здоров’я. У деяких випадках він може бути корисним − наприклад, для людей, які хочуть краще зрозуміти свої емоції, відстежити настрій або отримати загальні поради щодо зниження стресу.

Для користувачів, які не мають тяжких психічних розладів, але шукають підтримки у повсякденних ситуаціях (наприклад, труднощі у стосунках, невпевненість, конфлікти на роботі) − чат-бот може бути першим кроком до саморефлексії.

Навіть найдосконаліші алгоритми не здатні замінити те, що лежить в основі справжньої терапії − емпатію, людський контакт і професійну відповідальність. Штучний інтелект може підтримати розмову, але він не бачить ваш біль, не відчуває ваш стан і не несе відповідальності за наслідки своїх порад.