Чому після опівночі проблеми здаються серйознішими: що відбувається з мозком уночі

Пізно ввечері звичайна розмова може перетворитися на привід для тривоги, невирішена проблема може здатися катастрофою, а рішення, яке вдень викликало б сумніви, - цілком прийнятним. Науковці припускають, що причина може бути не лише у втомі.

Група дослідників зі США запропонувала гіпотезу «мозку після опівночі». Вона пояснює, як тривале неспання в час, коли організм налаштований на сон, може впливати на емоції, самоконтроль і здатність оцінювати ризики.

Чому вночі все сприймається гостріше

Робота мозку та всього організму залежить від циркадних ритмів, внутрішнього біологічного годинника, який регулює сон, активність, гормональні процеси й настрій.

Удень мозок краще пристосований до концентрації, спілкування та ухвалення рішень. Уночі організм має відновлюватися. Якщо людина продовжує не спати, поєднуються два чинники: природний нічний спад активності та накопичена втома.

За даними, які проаналізували автори огляду, позитивні емоції зазвичай найслабші приблизно між першою та четвертою годинами ночі. Водночас негативні переживання можуть ставати інтенсивнішими.

Через це нейтральна ситуація іноді сприймається як загрозлива, тривожні думки довше крутяться в голові, а проблема здається безвихідною.

Самоконтроль слабшає, а ризик приваблює більше

Нічне неспання також може впливати на систему винагороди та префронтальну кору - ділянку мозку, яка допомагає планувати, стримувати імпульси й оцінювати наслідки.

Коли людина довго не спить, їй може бути складніше:

• зосереджуватися;
• утримувати інформацію в робочій пам’яті;
• шукати різні варіанти розв’язання проблеми;
• оцінювати довгострокові наслідки;
• контролювати імпульсивні бажання.

Саме тому вночі легше надіслати повідомлення, про яке згодом пошкодуєш, погодитися на ризиковану пропозицію, переїсти або повернутися до звички, від якої вдень вдавалося утримуватися.

Чи справді після 00:00 мозок «перемикається»

Опівніч не є магічною межею, після якої мозок раптово починає працювати неправильно. Йдеться про біологічну ніч - період, коли конкретна людина за своїм звичним ритмом має спати.

Важливо й те, що «мозок після опівночі» поки залишається гіпотезою. Автори узагальнили результати попередніх робіт, але науковцям ще потрібно відокремити вплив циркадних ритмів від наслідків звичайного недосипання.

Коротке пробудження серед ночі також не означає, що мислення обов’язково зміниться. Дослідники говорять передусім про тривале нічне неспання.

Що робити, якщо вночі все здається безнадійним

Якщо важкі думки приходять саме пізно вночі, варто пам’ятати: ваш стан у цей момент може впливати на оцінку ситуації.

Спробуйте не ухвалювати негайних рішень і не починати складних розмов. Запишіть думку, щоб повернутися до неї після сну. Те, що вночі здається терміновим і безвихідним, уранці може виглядати зовсім інакше.

Водночас не варто пояснювати недосипанням усі тривожні або депресивні переживання. Якщо важкі думки регулярно повторюються, не зникають удень або виникає бажання нашкодити собі, важливо звернутися по професійну допомогу.

Джерело: науковий огляд The Mind After Midnight: Nocturnal Wakefulness, Behavioral Dysregulation, and Psychopathology, опублікований у журналі Frontiers in Network Physiology.