Чому давні події пам’ятаємо краще, ніж повторювані – пояснення вчених

Нове дослідження, результати якого опублікували в журналі Nature Neuroscience, показало: події, розділені в часі, можуть закарбовуватися глибше, ніж ті, що повторюються майже без пауз. Справа — у дофаміні та механізмах винагороди.

Як проходило дослідження 

Дослідники вивчали асоціативне навчання — процес, під час якого мозок пов’язує сигнал із наслідком. У досліді мишам подавали звуковий сигнал, після якого вони отримували винагороду — цукровий сироп.

Було дві умови:

1. Короткий інтервал — сигнал повторювали приблизно щохвилини.
2. Довгий інтервал — між сигналами проходило близько 10 хвилин.

Обидві групи тренувалися по годині щодня. У результаті перша група отримувала приблизно 50 повторів, а друга — лише близько 10.

Попри меншу кількість повторень, саме у групі з довшими паузами швидше формувався умовний рефлекс: миші починали облизуватися в очікуванні винагороди раніше.

Нейробіологічні вимірювання показали й інше: у цієї групи спостерігалося активніше виділення дофаміну — нейромедіатора, який відіграє ключову роль у системі винагород і закріпленні спогадів.

Чому це важливо для навчання

Традиційні моделі навчання наголошують на кількості повторів. Однак нові дані свідчать: вирішальним може бути не обсяг, а структура інтервалів.

Коли між подіями минає більше часу, мозок сприймає їх як більш значущі. Рідкісність сигналу підсилює увагу та активацію системи винагород.

Тож, висновки дослідження ставлять під сумнів просту логіку в навчанні: “більше вправ — кращий результат”.

Також відомо, що якість запам’ятовування залежить від сну: під час сну мозок консолідує нові спогади й готує нейронні мережі до подальшого навчання.

“Мозок еволюційно налаштований виділяти незвичні та розділені в часі події. Те, що трапляється рідко або вирізняється з фону, отримує більше нейронних ресурсів. Натомість повторювані події зливаються в узагальнений сценарій і зберігаються менш детально”, - пояснює психолог, дослідник пам’яті з University College London Кріс Берд.

За його словами, це явище частково пов’язане з так званим ефектом новизни: нове або нечасте активує глибшу обробку інформації, а регулярне — автоматизується. Саме тому ми часто яскраво пам’ятаємо події багаторічної давнини — випускний, першу роботу чи подорож. Але погано пригадуємо, що робили минулого вівторка. Повторювані дні мозок “стискає” в узагальнені шаблони.

Читайте також Як зберегти здоров’я мозку: 12 науково доведених способів підтримати пам’ять і когнітивні функції