Більше боїмося втратити гроші, ніж радіємо прибутку — економіст про психологію заощаджень

Що ви оберете — програти гарантовано зараз $100 або поставити ті самі $100 із 50% ймовірністю виграти вже $200? Більшість людей обирає другий варіант. Хоча статистично вони однакові. Коли справа стосується грошей, ми стаємо дуже ірраціональними людьми та можемо діяти під впливом психологічних страхів. І саме через це часто ухвалюємо неправильні рішення та насправді втрачаємо гроші.

Експеримент з грошима

Вчені в США провели експеримент — показали учасникам $100 і запропонували наступний сценарій: є можливість забрати гарантовано зараз $100 або з імовірністю 50% заробити на цих $100 вдвічі більше та отримати $200.

За статистикою більшість обирає забрати $100 без жодних ризиків.

Інший сценарій від вчених: програти гарантовано зараз $100 або із 50% ймовірністю програти вже $200. Більшість обирає другий варіант.

Про що свідчить цей експеримент: ми більше боїмося втратити, ніж отримуємо задоволення від прибутку. Коли мова йде про дохід, люди зазвичай обирають заробити менше без ризиків. Коли ж йдеться про ймовірність втрати, люди починають поводитися нераціонально, через що ризикують втратити ще більше.

Психологія заощаджень українців

Більшість заощаджень українців лежать у готівці - це 1.5 трильйона гривень або 36 млрд доларів — десь у банку на рахунку, в сейфі або вдома. Припустимо, ви маєте $5000, і страх їх втратити закладений на психологічному рівні. Але саме через цей страх та ці гроші продовжують лежати — нехай навіть не в шухляді, а на банківському рахунку. Лежать і не приносять прибутку. Ба більше, з часом ці гроші знецінюються, і ви їх якраз втрачаєте, але продовжуєте боятися кудись їх вкласти і заробити більше.

Якщо ваші заощадження в гривні пролежать весь 2026 рік у шухляді, то за рік ви втратите десь 17–18% цих грошей через інфляцію споживчих цін (ІСЦ). ІСЦ у 2025 році склала, за нашими економічними підрахунками, 15-16%. 

Тобто через рік ви зможете за ті самі гроші купити на 18% менше товарів і послуг, адже вони зростуть у ціні. Гроші втрачають свою цінність із часом. У всіх країнах у всі часи. 

Якщо у вас гроші лежать у доларах, то темпи знецінення долара нижчі. Але навіть у США девальвація долару складає 3-4% щорічно. Євро - також втрачає свою купівельну спроможність на 4-5% рік до року. 

Таким чином, є ризики втратити цінність своїх грошей, навіть якщо вони лежать не в шухляді, а в доларах на банківському рахунку. Тому що щорічно ви втрачаєте приблизно 4–5% від ваших заощаджень, якщо нічого не робите зі своїми грошима.

Психологія наших заощаджень наступна:

• боїмося втратити гроші, тому нехай вони просто лежать десь поруч. Причому коли вони лежать, ви все одно їх втрачаєте через інфляцію, курс валют, ціни тобто різні макроекономічні фактори;
• жадібність теж мотивує ухвалювати емоційні та нерозумні рішення щодо грошей. Наприклад, через жадібність працює реклама, якої зараз багато: “вкладіть у апарт-готелі в Буковелі $5000 та отримайте 15% річних в доларі”. Насправді майже ніколи не буде такої дохідності від подібних проєктів у твердій валюті. Але саме на жадібність та жагу до швидких грошей розрахована така реклама. 

Нобелівські лауреати про поведінку з грошима

Ми буваємо ірраціональними, коли мова йде про ризики у невизначених ситуаціях, пов’язаних, зокрема, із втратою грошей та тривогою через це. Адже ми завжди боїмося їх втратити. На психологічному рівні втрати сприймаються значно сильніше, ніж радість від зароблених на інвестиціях грошей.

Саме це пояснює Теорія перспектив, яку розробили дослідники поведінкової економіки Даніел Канеман (Нобелівський лауреат з економіки 2002 р.) і Амос Тверські. Ця теорія доводить, що люди в умовах невизначеності та ризиків ведуть себе ірраціонально.

Основні ідеї цієї теорії:

• Ефект втрат (loss aversion). Люди переживають втрати приблизно у 2–2,5 раза сильніше, ніж радіють від такого самого виграшу. Саме тому страх втрат часто визначає наші фінансові рішення.
• Різна поведінка щодо ризику. Коли мова йде про можливий прибуток, люди схильні уникати ризику і обирати гарантований, але менший виграш. Коли ж йдеться про можливу втрату, люди, навпаки, починають ризикувати, щоб уникнути гарантованого програшу.
• Люди оцінюють результат не в абсолютних цифрах, а відносно певної психологічної “відправної точки” — наприклад, своїх поточних доходів або заощаджень.
• Пастка в подачі інформації. Те, як саме подано інформацію (як можливість виграти або як ризик втратити), сильно впливає на рішення людини, навіть якщо математично сценарії однакові.

Саме тому у питаннях інвестицій раджу максимально вимикати емоції та психологічні страхи. Вони дуже заважають заробляти більше на власних заощадженнях.

Читайте також Що допомагає заробляти більше – поради економіста.