Чому ми продовжуємо читати погані новини, навіть коли від них стає гірше

Відкриваєте новини, щоб дізнатися, що сталося. За кілька хвилин уже читаєте коментарі, переходите між каналами й шукаєте наступне оновлення. Настрій погіршується, але відкласти телефон складно: раптом з’явилося щось важливе?

Цю звичку часто називають думскролінгом - повторним перегляданням тривожних новин, від якого важко відірватися. Чому ми продовжуємо це робити, навіть коли відчуваємо виснаження?

Мозок звертає увагу на загрозу

Негативні новини можуть привертати увагу сильніше за нейтральні. У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, понад тисяча людей із 17 країн переглядали відеоновини. У середньому їхня фізіологічна реакція на негативні сюжети була сильнішою, хоча реакції окремих учасників відрізнялися. Це допомагає пояснити, чому тривожне повідомлення так легко перериває інші справи.

Але сильна реакція на заголовок ще не означає, що потрібно прочитати всі подальші дописи на цю тему.

Ми шукаємо певності

Коли ситуація незрозуміла, перевірка новин може здаватися способом повернути контроль. Все просто: дізнаюся більше, а значить,  зрозумію, що робити. Дослідження, опубліковане в Scientific Reports, показало, що тривога може посилювати пошук інформації, особливо коли обставини швидко змінюються.

Проблема виникає там, де нове повідомлення не дає відповіді чи підстави діяти. Воно лише нагадує, що ситуація залишається невизначеною. Тоді хочеться перевірити стрічку ще раз.

В Україні бажання бути поінформованими має цілком практичний сенс. Важливо знати про небезпеку й мати доступ до повідомлень, від яких залежать наші дії. Водночас між перевіркою важливого сповіщення і безперервним читанням припущень, повторів та коментарів є різниця.

Погане самопочуття теж може повертати нас до стрічки

Зв’язок між новинами й тривогою може працювати в обидва боки. У дослідженні щоденного споживання новин про COVID-19 науковці виявили: сильніший дистрес був пов’язаний із подальшим читанням новин, а більша кількість новин  із подальшим дистресом. Це спостереження стосувалося конкретної групи учасників і пандемії, тому його не можна автоматично переносити на всіх людей чи всі події. Але воно добре показує, як може утворюватися коло: мені тривожно -я перевіряю - стає ще тривожніше - знову перевіряю.

Навіть короткий контакт із тривожним контентом може вплинути на стан. У двох експериментах, опублікованих у PLOS ONE, перегляд новин про COVID-19 протягом двох-чотирьох хвилин знижував позитивні емоції порівняно з групою, яка не переглядала цей контент. Це не означає, що будь-які чотири хвилини новин завдадуть шкоди кожній людині. Значення мають тема, обставини та власний стан.

Як залишатися в курсі й менше виснажуватися

Спробуйте перед відкриттям стрічки назвати конкретне запитання: що саме мені зараз потрібно дізнатися? Якщо відповідь отримана, можна завершити перевірку, навіть якщо в стрічці ще є непрочитані дописи.

Допомагає також розділити джерела за призначенням:

• Термінові сповіщення - для інформації, від якої залежать ваші негайні дії.
• Кілька надійних джерел -  для перевірки подій у зручний час.
• Коментарі та нескінченні обговорення — це точно те, що можна пропустити, якщо вони не додають корисної інформації.

Після читання новин запитайте себе: я дізнався щось, що допоможе мені діяти, чи просто побачив ще десять описів тієї самої події? Якщо відчуваєте напруження, відкладіть стрічку й поверніться до того, що є навколо: води, їжі, розмови, короткої прогулянки або іншої посильної справи.

Стежити за подіями й берегти свій стан можна одночасно. Межа проходить там, де новини вже не додають ясності, але продовжують забирати сили.