«Я заздрю близьким»: психологи пояснили, чому це нормально
Заздрість зазвичай вважають «поганою» емоцією, про яку не прийнято говорити відкрито. Особливо складно визнавати її тоді, коли йдеться про найближчих людей: друзів, партнерів, сестер чи навіть власних дітей.
Заздрість зазвичай вважають «поганою» емоцією, про яку не прийнято говорити відкрито. Особливо складно визнавати її тоді, коли йдеться про найближчих людей: друзів, партнерів, сестер чи навіть власних дітей.
Багато людей у такі моменти починають відчувати провину: «Як я можу заздрити людині, яку люблю?» Однак психологи пояснюють: сама по собі заздрість не робить людину поганою. Часто вона є сигналом внутрішнього болю, незадоволених потреб або відчуття, що власне життя «зупинилося».
СТАН У TELEGRAM Що відбувається з вами всерединіЧому ми заздримо саме близьким
Найсильнішу заздрість люди зазвичай відчувають не до далеких знаменитостей, а до тих, хто перебуває поруч і має схожий життєвий контекст.
Коли близька людина досягає того, чого ми самі давно хочемо: щасливих стосунків, професійної реалізації, фінансової стабільності чи внутрішньої легкості, це може досить болісно підсвічувати власні незакриті потреби.
У такі моменти психіка ніби постійно порівнює: «Чому в неї вийшло, а в мене ні?» Особливо гостро заздрість проявляється у періоди втоми, кризи, емоційного виснаження або низької самооцінки.
Чому ця емоція викликає сором
Багато людей намагаються пригнічувати заздрість, бо бояться здатися токсичними, невдячними чи «поганими». Через це емоція часто не усвідомлюється напряму.
Замість відкритого усвідомлення можуть з’являтися роздратування, знецінення успіхів інших, емоційна дистанція або прихована образа. Після спілкування людина нерідко відчуває ще й провину за власні емоції.
MIND by СТАН Мозок, свідомість і майбутнє mental healthПсихологи наголошують: проблема не у самій заздрості, а в тому, що людина залишається з нею наодинці та починає себе за це ненавидіти.
Насправді заздрість може бути підказкою
Фахівці пояснюють: заздрість часто вказує на те, чого людині дуже бракує.
Іноді за чужим успіхом стоїть не бажання «забрати чуже», а біль від того, що власні потреби роками залишаються без уваги. Людина може заздрити не грошам чи зовнішності, а свободі, відчуттю реалізації, емоційній близькості або любові до себе.
У такому випадку заздрість стає не руйнівною емоцією, а сигналом: «Подивись, чого тобі насправді бракує».
WELL by СТАН Wellness без міфів: від сну до медичного канабісуЩо радять психологи
Психологи не рекомендують соромити себе за цю емоцію або намагатися повністю її «викорінити». Натомість важливо спробувати чесно зрозуміти, що саме викликає біль і які потреби залишаються незадоволеними.
Фахівці радять звернути увагу на кілька важливих моментів:
- що саме в успіху іншої людини викликає сильну реакцію;
- чи є у житті відчуття нереалізованості;
- наскільки людина дозволяє собі власні бажання;
- чи не живе вона постійно «для інших»;
- коли востаннє відчувала справжню радість від свого життя.
Психологи пояснюють: коли людина починає більше опиратися на власні цінності та внутрішні потреби, заздрість поступово втрачає свою руйнівну силу.
Адже часто за нею стоїть не ненависть до інших, а втомлена частина психіки, яка давно хоче сказати: «Мені теж чогось дуже не вистачає».
Читати також: Нейропластичність мозку: як ми можемо “переписати” власні реакції
